Після шаленого успіху Діснеївської квадрології (яка невдовзі стане пенталогією) про піратів, дещо підзабута тема морських розбійників знову опинилась в тренді. Не встиг народ награтись в Assasins Creed Black Flag, як минулого року було анонсовано одразу два серіали на піратську тематику: «Череп і кістки» (Crossbones) від каналу NBC та «Чорні Вітрила» (Black Sails) від каналу Starz.  І якщо перший серіал, попри старання сценариста Ніла Кросса («Лютер») та харизму Джона Малковіча, зійшов з дистанції вже після першого сезону, то «Чорні вітрила» були продовжені на другий сезон ще на стадії передпоказів, а по якомусь часі і на третій. Чим же серіал так підкорив глядача, та чи конкурент він іншим популярним історично-пригодницьким серіалам?

Полундра!

Події серіалу розгортаються у 1715 році на острові Нассау, в розпал Золотої епохи піратства. За сюжетом «Чорні вітрила» — це передісторія класичного пригодницького роману Роберта Луїса Стівенсона «Острів скарбів». Біллі Бонс та Джон Сільвер, які в книзі вже були старими зашкарублими розбійниками, тут ще молоді, підтягнуті красунчики, яких місцеві повії ладні обслуговувати ледь не безкоштовно.

Капітан Флінт, який у книзі лишень згадувався, тут — один із головних персонажів. На відміну від своїх колег, що думають тільки про ром і курвів, він переслідує амбітну та благородну мету — перетворити Нассау з піратського притону на успішну, самостійну колонію.

Для втілення мрії у життя потрібні значні фінанси, тому Флінт вирушає в ризиковане полювання за іспанським галеоном «Урка де Лімою», що перевозить золото із Нового світу в Старий. Ясна річ, на шляху у Флінта виникає ціла купа різних проблем — від змови команди до каверз деяких мешканців острова та інших піратських капітанів.

Окрім вигаданих піратів, у серіалі знайшось місце для історичних постатей, що справді ходили під чорним прапором, таких як Чарльз Вейн, Джек Рекгем , Енн Бонні та Бенджамін Горніґолд. Саме гонитва за скарбами та переділ сфер впливу на острові стають лейтмотивом першого сезону серіалу.

Людина за бортом!

Уже з пілоту стає зрозуміло, за яким рецептом варились «Чорні вітрила»: висока концентрація відвертої еротики і натуралістичних сцен насильства, та хитрі інтриги в перервах між ними.

Однак, після доволі бадьорого пілоту, сюжет починає помітно буксувати. Персонажі майже півсезону стирчать на одному й тому ж острові, плетуть кволі та непереконливі інтриги одне проти одного. Слабко віриться, що в дійсності флібустьєри так ретельно слідували неписаному піратському кодексу (а значна частина інтриг збудована саме довкола нього), чи що серед них царювала така сильна атмосфера братерства і дружби, як це зображено в серіалі.

Хоча одним із виконавчих продюсерів серіалу став головний голівудський спеціаліст із високобюджетних фільмів та масштабних спецефектів — Майкл Бей — очікувати купу епічних битв у стилі «Господаря морів» чи  «Піратів Карибського моря» не слід. Морських баталій тут небагато, проте і ті, що зняті, як на рівень телебачення, є більш, ніж пристойними (телевізійники працюють зі значно меншими бюджетами, ніж їх голлівудські колеги).

На абордаж!

Другий сезон серіалу, який нещодавно скінчився, виявився значно ліпшим за попередника. Історія розвивається більш жваво та радує карколомними сюжетними поворотами, особливо в останніх серіях.

Окрім продовження лінії з гонитвою за іспанським золотом, автори додали ще декілька сюжетних ліній, зокрема декілька флешбеків про те, як капітан Флінт був змушений пуститись берега та стати піратом. Порадувало і те, що творці серіалу не стали вводити купу нових персонажів, як це часто буває у продовженнях, а зосередилися на розвиткові персонажів. Наприклад, Джон Сільвер почав більше нагадувати себе книжкового.

З історичністю та автентичністю у «Чорних вітрил» значні проблеми. Наприклад, у команді Флінта служить справжній бойовий японець з катаною, а Джек Рекгем гуляє в сонцезахисних окулярах, які будуть винайдені значно пізніше. Але зрештою більшість сучасних історичних серіалів збудовані на жонглюванні реальними історичними фактами та авторським баченням.

Творцям вдалося створити атмосферу небезпечних пригод, тому на різні історичні ляпи заплющуєш очі. Окремо також би хотілось виділити саундтрек від Беара МакРірі («Зоряний крейсер Галактика») та шикарне інтро серіалу.

Якщо ви вважаєте, що в стрічці про піратів обов’язково мають бути жартики, елегантне артистичне фехтування та міфічні істоти, вам ліпше дочекатись 5 частини «Піратів Карибського моря». Якщо ж ви навпаки очікуєте від піратського серіалу брутальності, сексу та кровопролиття, можете починати дивитися «Чорні вітрила».